Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (15) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Лузанчук І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Лузанчук І. А. Дослідження стану групової йодної профілактики серед вагітних жінок [Електронний ресурс] / І. А. Лузанчук, В. І. Кравченко // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 317-318. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_84 | ||
| 2. |
Постол С. В. Йодне забезпечення, споживання інших елементів і стан щитоподібної залози у дорослого населення міста Києва [Електронний ресурс] / С. В. Постол, В. І. Кравченко, І. А. Лузанчук, В. І. Красніков // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 338-339. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_118 | ||
| 3. |
Лузанчук І. А. Йодне забезпечення та стан йодної профілактики серед вагітних [Електронний ресурс] / І. А. Лузанчук, В. І. Кравченко, Б. К. Медвєдєв, С. В. Постол // Ендокринологія. - 2016. - Т. 21, № 1. - С. 38-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2016_21_1_9 Обстежено 199 вагітних, віком від 18-ти до 42-х років (28,6±1,7 років), у першому (10,0±0,4 тижнів), другому (21,6±0,5 тижнів) та третьому (34,9±0,4 тижнів) триместрах вагітності. Для моніторингу стану йодного забезпечення та оцінювання ефективності засобів групової йодної профілактики визначали екскрецію йоду із сечею, стан щитоподібної залози (ЩЗ) за допомогою УЗД і рівень йодної профілактики шляхом опитування. Результати. Значна частина обстежених за показниками йодурії мали йодну недостатність. Найбільший відсоток (71,1 %) недостатнього йодного споживання, нижче ніж 150 мкг/л, спостерігався у групі вагітних, які не використовували для профілактики йодовмісні препарати. Серед жінок, які використовували йодовмісні препарати для профілактики та приймали вітамінно-мінеральні комплекси, що містять йод, цей відсоток складав 54,4 %. Надмірні значення йодурії мали місце у 14,9 % випадків серед вагітних, які отримували йодну профілактику, та у 8,5 % – без неї. Лише в 27,7 % випадків у вагітних, які приймали йодовмісні препарати, і в 20,4 % серед тих, які не застосовували препарати, що містять йод, результати визначення йодурії були в межах 150 - 249 мкг/л, що свідчило про достатній рівень йодного забезпечення. Частота випадків зоба у вагітних із профілактикою та без неї, за даними УЗД, склала 33,3 %. Поряд із дифузним зобом у 9,4 % спостережень мав місце вузловий зоб, більшість жінок обох груп мешкали в зоні йодного дефіциту (ЙД). Опитування показало, що вагітні використовували для профілактики ускладнень вагітності загалом 17 різних засобів, серед яких йодовмісні препарати – йодомарин, йодбаланс, тироксин; вітамінно-мінеральні комплекси, що містять йод, – мультитабс, пренатал, вітрум, вітрум-пренатал форте; вітамінно-мінеральні комплекси, що не містять йоду, – елевіт, прегнавіт, ревіт тощо, в цілому лише 24 % жінок вживали препарати, які дійсно містять йод. Встановлено, що серед опитаних жінок 87,2 % обізнані з проблемами, пов'язаними з (ЙД) і його шкодою для організму, та 12,8 % – не обізнані. Значна частина вагітних (70,5 %) поінформовані про прояви ЙД у майбутньої дитини, 29,3 % такої інформації не мали. Багатьом вагітним бракувало знань про зниження інтелекту у дітей, розумову відсталість, недостатній фізичний розвиток і можливі внутрішньоутробні вади розвитку плода внаслідок ЙД. Висновки. Значна частина вагітних (понад 70 %) мали ЙД, який негативно впливає на стан ЩЗ та може спричинювати негативні наслідки для майбутньої дитини.Обследованы 199 беременных в возрасте 18 - 42 года (28,6±1,7 года) в первом (10,0±0,4 недели), втором (21,6±0,5 недели) и третьем (34,9±0,4 недели) триместрах беременности. Для мониторинга состояния йодного обеспечения и оценки эффективности средств групповой йодной профилактики определяли экскрецию йода с мочой, состояние щитовидной железы (ЩЖ) при помощи УЗИ и уровень йодной профилактики путем опроса. Результаты. Значительная часть беременных, по результатам определения йодурии, имели йодную недостаточность. Наибольший процент случаев (71,1 %) недостаточного йодного потребления, ниже 150 мкг/л, наблюдался в группе беременных, которые не использовали для профилактики йодсодержащие препараты. Среди женщин, использующих йодную профилактику и принимающих витаминно-минеральные комплексы, содержащие йод, этот процент составлял 54,4 %. Чрезмерные значения йодурии имели место у 14,9 % беременных, получающих йодную профилактику, и у 8,5 % без нее. Только в 27,7 % случаев у беременных, которые принимали йодсодержащие препараты, и в 20,4 % среди не принимающих препараты, содержащие йод, результаты определения йодурии были в интервале 150 - 249 мкг/л, что свидетельствовало о достаточном уровне йодного обеспечения. Частота зоба с профилактикой и без, по данным УЗИ, у беременных составляла 33,3 %. Наряду с диффузным зобом в 9,4 % случаев наблюдали узловой зоб, практически большинство женщин в обеих группах находилось в зоне йодного дефицита. Опрос женщин показал, что беременные использовали для профилактики осложнений беременности 17 разных препаратов, среди которых йодсодержащиe препараты – йодомарин, йодбаланс, тироксин; витаминно-минеральные комплексы, содержащие йод, – мультитабс, пренатал, витрум, витрум-пренатал форте; витаминно-минеральные комплексы, не содержащие йод, – элевит, прегнавит, ревит и др., в целом только 24 % женщин принимали препараты, которые действительно содержат йод. Установлено, что среди опрошенных женщин 87,2 % ознакомлены с проблемами, связанными с йодным дефицитом иего вредом для организма, и 12,8 % – не знакомы. Значительная часть беременных (70,5 %) информированы о проявлениях ЙД у будущего ребенка, 29,3 % опрошенных такой информацией не располагают. У многих беременных не было достаточных знаний о снижении интеллекта у детей и умственном отставании, недостаточном физическом развитии и возможных внутриутробных пороках развития плода вследствие йодной недостаточности. Выводы. У значительной части (больше 70 %) беременных имел место йодный дефицит, что может негативно влиять на состояние ЩЖ, а также на физическое и умственное развитие плода.The present study involves 199 pregnant women aged 18 to 42 years (28.6±1.7) of the first (10.0±0.4 weeks), second (21.6±0.5 weeks) and the third (34.9±0.4 weeks) trimester of pregnancy. To monitor the iodine status and assessment of the efficacy of the measures of iodine prophylaxis tests including urinary iodine excretion level; assessment of thyroid status using ultrasound; and quizzing of subjects’ attitude to iodine prophylaxis were performed. Results. The study of urinary iodine excretion has showed that a significant part of pregnant women were under conditions of iodine deficiency. The highest percentage (71.1%) of urinary iodine insufficiency measures under 150 ?g/L was noted in the group of pregnant women who did not use iodine-containing medications or vitamins for the prevention. Among women who use iodine prophylaxis and take vitamin and mineral supplements that contain iodine, this percentage of results was 54.4%. Excessive urinary iodine values were noted in 14.9% of pregnant women receiving iodine prophylaxis and in 8.5% without it. Only 27.7% of the results of urinary iodine excretion for pregnant women who received iodine-containing drugs, and 20.4% for those who did not take these drugs, were within the range 150 to 249 ?g/L with a sufficient iodine status. Based on USI data, among pregnant women the incidence of thyroid enlargement was 33.3%, along with a diffuse thyroid goiter, in 9.4% of women cases of nodular goiter were reported. A survey of pregnant women about the use ofmedicines for iodine prophylaxis has shown that there are 17 different authorized drugs including iodine-containing medications: Iodomarin, Iodbalans, Thyroxin; vitamin and mineral iodine-containing supplements: Multitabs, Prenatal, Vitrum, Vitrum-Prenatal Forte; vitamin and mineral supplements that do not contain iodine: Elevit, Pregnavit, Revit, and others; in fact, only 24% of women were taking drugs that do contain iodine. It has been established that among the surveyed women 87.2% were awared of the iodine deficiency problems and their damaging effect, while 12.8% were unawared of these problems. A significant part of pregnant women (70.5%) are informed about the manifestations of iodine deficiency in the future child and of the surveyed women 29.3% don’t have such information. Many of pregnant women had an incomplete knowledge of the possible consequences of iodine deficiency, such as intellectual impairment and mental retardation, insufficient physical development, and possible intrauterine fetal malformations. Conclusion. Considering all above significant part of the pregnant women (over 70%) are under conditions of iodine deficiency that can have negative effect for the thyroid gland and negative consequences for fetus development and children mental development. | ||
| 4. | 
Кравченко В. І. Дослідження макро- та мікроелеменного забезпечення у мешканців північного регіону України [Електронний ресурс] / В. І. Кравченко, І. А. Лузанчук, І. М. Андрусишина // Актуальні проблеми транспортної медицини: навколишнє середовище; професійне здоров’я; патологія. - 2017. - № 1. - С. 94-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aptm_2017_1_16 | ||
| 5. | 
Кравченко В. І. Порушення макро- та мікроелементного забезпечення у хворих на вузлову патологію щитоподібної залози з регіонів, постраждалих після Чорнобильської аварії [Електронний ресурс] / В. І. Кравченко, І. А. Лузанчук, І. М. Андрусишина, О. М. Голінько, І. О. Голуб // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - т. 13, № 6. - С. 399-406. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2017_13_6_4 Мета дослідження - установити стан макро- та мікроелементного забезпечення хворих на вузлову патологію щитоподібної залози (ЩЗ) із регіонів, постраждалих після Чорнобильської аварії. Обстежено 65 мешканців постраждалих після Чорнобильської аварії районів Чернігівської області: 40 без тиреоїдної патології - контрольна група та 25 - із діагностованим вузловим зобом. При дослідженні екскреції йоду з сечею показник медіани йодурії становив в контрольній групі 95,6 мкг/л, у дослідній групі і 89,3 мкг/л, що вказувало на наявність йодного дефіциту слабкого ступеня. Рівень тиреоглобуліну в крові в осіб контрольної групи дорівнював 9,26 +- 0,99 нг/мл та дослідної - 23,48 +- 4,83 нг/мл (p << 0,05), що також свідчило про наявність йодної недостатності серед обстежених дослідної групи. Результати ультразвукових досліджень ЩЗ підтвердили наявність сталого йодного дефіциту серед осіб із тиреоїдною патологією. Середній об'єм ЩЗ в осіб контрольної групи дорівнював 10,1 +- 0,3 см<^>3 | ||
| 6. |
Тронько М. Д. Тиреотропна функція гіпофіза та йодний статус у хворих на рак щитоподібної залози напередодні призначення І-131 [Електронний ресурс] / М. Д. Тронько, В. І. Кравченко, С. В. Гулеватий, В. І. Красніков, І. А. Лузанчук, Б. К. Медведєв, В. А. Музь // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 2. - С. 147-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2018_23_2_9 | ||
| 7. | 
Кравченко В. І. Дослідження макро- та мікроелементного статусу у пацієнтів з вузловим зобом серед мешканців Київської області [Електронний ресурс] / В. І. Кравченко, І. А. Лузанчук, І. М. Андрусишина, М. О. Полумбрик // Галицький лікарський вісник. - 2018. - Т. 25, число 2. - С. 29-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2018_25_2_9 Обстежено 61 мешканця Київської області: з них 45 без тиреоїдної патології - контрольна група, та 16 з із діагностованим вузловим зобом (ВЗ) - дослідна група. Під час дослідження екскреції йоду з сечею - медіани йодурії - в контрольній групі вона становила 65,0 мкг/л, в дослідній групі серед пацієнтів з ВЗ - 72,15, що вказувало на наявність йододефіциту слабкого ступеня. В обстежених пацієнтів з ВЗ встановлено знижений (p << 0,05) рівень кальцію в сироватці крові - медіанне значення - 74,17 мг/л та магнію 17,67 мг/л, мікроелемента цинку 0,73 мг/л, (p << 0,05) та селену 0,03 мг/л (p << 0,05) у порівнянні з відповідними показниками в контрольній групі. Відносний ризик (RR) розвитку ВЗ у разі зниженого вмісту кальцію в крові становив 1,66 (95 % ДІ 1,07 - 2,09) (p << 0,05), за поєднаного низького вмісту кальцію та селену 2,30 (95 % ДІ 1,147 - 4,085),(p << 0,05), у разі низького вмісту магнію - RR = 2,6 (95 % ДІ 1,11 - 6,09), (p << 0,05). | ||
| 8. |
Кравченко В. І. Йодне забезпечення дітей м. Київ [Електронний ресурс] / В. І. Кравченко, В. С. Березенко, Л. В. Сліпачук, І. А. Лузанчук, О. М. Голінько, Б. К. Медведєв, В. І. Красніков // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 253-258. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2019_24_3_10 | ||
| 9. |
Кравченко В. І. Ретроспективний аналіз мікрота макроелементного забезпечення в пацієнтів із латентним автоімунним тиреоїдитом серед мешканців північного регіону України [Електронний ресурс] / В. І. Кравченко, І. А. Лузанчук, І. М. Андрусишина, М. Ю. Болгов // Ендокринологія. - 2022. - Т. 27, № 4. - С. 302-310. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2022_27_4_4 | ||
| 10. |
Кравченко В. І. Елементне забезпечення населення України та його значення при тиреоїдній патології [Електронний ресурс] / В. І. Кравченко, О. В. Сімуров, О. В. Раков, І. А. Лузанчук, В. А. Ковтун, В. І. Красніков // Ендокринологія. - 2023. - Т. 28, № 2. - С. 120-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2023_28_2_4 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |